ДОПОМОГА МЕДИЧНОГО ЦЕНТРУ «СОРОКА»
Як багатопрофільна та єдина лікарня третинного рівня на півдні Ізраїлю, Медичний університетський центр "Сорока" в Беер-Шеві має досвід лікування поранених в умовах бойових дій, так би мовити, «під вогнем».
У періоди ескалації напруженості та проведення військових операцій у нашому регіоні, медичний персонал та бригади швидкої допомоги лікарні «Сорока» цілодобово та невпинно працювали в умовах загроз ракетного обстрілу міста Беер-Шева, приймая в стінах лікарні численних поранених, військовослужбовців з фронту та мирних жителів з тилу, і продовжуючи при цьому надавати медичне обслуговування всім мешканцям регіону.
Ми звертаємося до вас і пропонуємо вам наші послуги з надання необхідної медичної допомоги з дистанційною консультацією наших фахівців через будь-який доступний та зручний для вас додаток, що в свою чергу може допомогти вам у наданні медичної допомоги та порятунку життів.
Ми і наші найкращі фахівці з різних областей медицини (травматологія, хірургія, анестезія та інтенсивна терапія, акушерство та гінекологія, педіатрія, охорона душевного здоров'я, тощо) доступні для зв'язку 24/7.
Експерти
_Melamed.webp)
Практичні поради для батьків: як допомогти дитині при травмуючих кризових подіях
Ми зібрали воєдино деякі рекомендацій для батьків щодо допомоги дітям упоратися з труднощами під час війни та кризових обставин. Ці рекомендації було зібрано фахівцями Медичного центру «Сорока». У кризовий час почуття безпорадності та страху, що виникають у дітей при зіткненні з незрозумілою для них загрозою, можуть призвести до розвитку страху, агресивної поведінки, надмірної прихильності до батьків, нічних кошмарів та інших змін у поведінці.
Ви, батьки, є найважливішим джерелом сили, покликаним допомогти вашим дітям упоратися з труднощами, які виникають під час надзвичайних ситуацій та кризових обставин.
Більшість дітей відновлюються після перенесених травмуючих подій без будь-якої професійної допомоги завдяки підтримці своїх близьких. Незважаючи на це, важливо, щоб ви як батьки були уважні до ознак дистресу, який може розвинутися у дітей, і бути поруч зі своєю дитиною, надаючи їй необхідну допомогу та підтримку у цей важкий період часу.
Нижче ми наводимо декілька практичних порад, які допоможуть вам і вашим дітям упоратися з труднощами та стресом, які виникли при надзвичайних ситуаціях чи кризових обставинах:
Ознаки дистресу, які потребують додаткової уваги:
Щодо маленьких дітей, зверніть увагу на їхні ігри, у яких вони розігрують страшні події, і на їх скарги на «погані сни». Така поведінка цілком нормальна після пережитих травмуючих подій і є для дитини способом впоратися з почуттями тривоги. Щодо дітей старшого віку, спостерігайте та звертайте увагу на їх незвичайну поведінку, таку як порушення режиму харчування і сну та/або раптові спалахи гніву.
Якщо вам здається, що ви чи ваші діти в біді і потребуєте допомоги чи підтримки, звертайтеся за швидкою емоційною допомогою до наших фахівців медичного центру «Сорока» за телефоном гарячої лінії: ??????
Принципи та інструменти надання емоційної підтримки у кризовій надзвичайній ситуації
Стан людини, яка пережила травматичну подію, характеризується наявністю почуття безпорадності та самотності, а також відчуттям, що той, хто сам не переживав подібної ситуації, ніяк не зможе допомогти йому. Людина, яка пережила травматичну подію, зосереджена на своїх страхах, переживаннях, внутрішніх болях та своїх думках, її когнітивна здатність знижується. Більшість з тих, хто пережив травматичні події, спантеличені і не можуть зрозуміти, що відбувається навколо них. Вони плутають час, місце та хронологію подій. У людини виникає відчуття, що в неї немає ні сьогодення, ні майбутнього, вона ніби застрягає в часі, що передує травматичним подіям. У таких ситуаціях людині властиво задаватися питанням, наскільки нормальним є її стан і поведінка, і тому одним з головних кроків для нормалізації сприйняття себе і навколишніх подій – це допомогти такій людині повірити, що її реакція на виникнення кризової обставини є абсолютно нормальною реакцією на «ненормальну» обстановку.
Лікар невідкладної допомоги не надає безпосередньо психологічну допомогу постраждалому, але приймає на себе провідну в кризовій ситуації роль. Втручання медичного персоналу має бути повністю орієнтоване на отриманий сучасний досвід та можливі дії у існуючих реаліях.
Очікувані зміни хоч й невеликі, але при цьому досить важливі:
на початок необхідно подбати про проведення заходів, які підходять під конкретну надзвичайну ситуацію: надати постраждалому питво та їжу, сконцентруватися на розмові з ним, поставити йому низку запитань, зв’язатися з його рідними та близькими, надати допомогу у виконанні найпростіших дій, тощо.
Існує ряд спільних реакцій організму на кризові ситуації та травмуючі події. Серед них:
- Прискорений пульс/дихання або утруднене дихання
- Швидка стомлюваність, поява втоми чи труднощів зі сном, ридання і плач, напади ядухи, стиснення в грудях, частий пронос/сечовипускання, втрата апетиту, м'язова напруга, різні болі, запаморочення, нічні кошмари, напади паніки при виникненні раптових шумів
- Почуття безпорадності, агресії (з приводу того, що сталося, що відбувається або може статися)
- Почуття тривоги та страху (раптом життя здається невизначеним, що буде зі мною та з моїми близькими, тощо)
- Почуття сорому (за безпорадність, дисфункцію, потребу у допомозі будь-якого характеру)
- Почуття провини (за те, що мій стан кращий, ніж у інших; я недостатньо зробив для запобігання подіям, тощо)
- Ступор (уникнення думок чи почуттів, які заважають радості життя)
- Нервовість
- Почуття підвищеної залежності
- Зниження активності
- Уникнення
- Надмірне збудження, гіперактивність
- Агресія
- Щоб допомогти постраждалому, необхідно почати розмову з ним і обов’язково сказати йому наступні слова: «Я з тобою, ти не один».
- Щоб запобігти емоційному вигоранню, ставте постраждалому запитання, які вимагають обмірковування відповідей. Наприклад: звідки ви прийшли, як прийшли, хто прийшов з вами, тощо.
- Попросіть постраждалого розповісти вам про те, що трапилося з ним від початку до кінця в хронологічній послідовності.
- Надмірне збудження, гіперактивність
- Агресія
Пояснення фізіологічної реакції постраждалого на кризові ситуації:
При зіткненні з небезпекою організм відповідає викидом адреналіну в кров, що дозволяє людині впоратися з загрозою, яка виникла у її житті: боротися або бігти. Найчастіше людина не робить ті чи інші дії, що диктуються їй підвищенням рівня адреналіну в крові, і організм у подібних ситуаціях сам автоматично «звільняється» через крик, ридання, сльози, підвищення потовиділення, тремтіння в тілі, припливи. Більшість людей відчувають, що з ними відбувається щось дивне, незрозуміле чи незвичайне.
Основне завдання асистента лікаря-терапевта в цьому випадку полягає в тому, щоб нормалізувати зміни, які відбуваються в організмі постраждалого, пояснити важливість «заспокоїти» організм і при необхідності надати допомогу із застосуванням методів і технік розслаблення.
Техніки та методи розслаблення:
- Важливість дихання: наше дихання впливає на частоту пульсу і, отже, на ступінь збудження організму. Отже, характер дихання відбиває стан нервової системи. Таким чином, дихання є прямим засобом впливу на стан нервової системи людини. Регуляція дихання, особливо у разі прискореного та частого дихання (гіпервентиляція), розслаблює та надає відчуття контролю над тим, що відбувається навколо.
- Інструкція: "Контролювати вдихи і видихи (не наказувати собі - «Дихай», тому що це може лише посилити гіпервентиляцію). На виході повітря (видиханні) витягніть руку перед собою відкритою долонею вгору. Рекомендується при видиху спробувати видати м'який звук: ссссс. Відмінно. Далі намагайтеся супроводжувати своє дихання з витягнутою рукою в розміреному темпі: вдих – 4, затримка дихання – 3, видих – 6. Не забувайте стежити за своїм видихом.
- Температура рук відображає стан тривоги і почуття настороженості: якщо руки холодні - це зазвичай ознака того, що людина відчуває напругу та загрозу. Якщо нам вдасться розігріти свої руки, ми дозволимо нашій нервовій системі (парасимпатичній) почати діяти і, таким чином, знизити рівень її напруження.
- Інструкція: Зверніть увагу на температуру ваших рук. Вони холодні?... Дійсно, це є ознакою того, що ваше тіло напружене. Якщо зможемо розігріти ваші руки, ми допоможемо тілу розслабитися. Ви можете це зробити. Зосередьте свою увагу на руках. Чудово. Уявіть, що ви наближаєте їх до джерела тепла — це може бути вогонь, грубка або тепла та приємна проточна вода… Продовжуйте так само…. Хвиля лагідного тепла починає приємно огортати собою руки, немов м'яким ніжним полотном, зігріваючи їх дедалі більше…. Дуже добре…. Як почуваються ваші руки?» [Якщо людина відповідає, що їй все ще холодно, ви можете запропонувати розтерти руки, просунути їх під сорочку в ділянці живота, а потім продовжити утримувати рівень тепла, повторюючи вправу].
- «Земля» [важливо говорити повільно та низьким тоном].
- «Сядьте зручно на стілець, зверніть увагу на своє дихання, відчуйте, як ваше тіло стикається зі стільцем, як ваші ноги стоять на землі, спина торкається спинки стільця. Зверніть увагу на те, як стійко утримує вас стілець, як ви на нього спираєтеся. Долоні покладіть на стегна, відчуйте, наскільки стійкі та сильні ваші ноги. Зробіть вдих, огляньтеся та знайдіть у приміщенні/кімнаті 3 предмети білого кольору (можна також синього/круглі, квадратні, тощо) та зосередьтеся на них. Знову швидко огляньтеся і знову сконцентруйте свою увагу на трьох вибраних вами предметах. Тепер знову відчуйте твердість землі під вашими ногами, зроби глибокий вдих і подивіться на мене. Блискуче!»
Якщо у вас виникли будь-які питання або вам потрібна консультація щодо всього вищесказаного, сміливо звертайтеся до наших спеціалістів в Медичний центр «Сорока», клацнувши