ДОПОМОГА МЕДИЧНОГО ЦЕНТРУ «СОРОКА»

Ми зібрали воєдино деякі рекомендацій для батьків щодо допомоги дітям упоратися з труднощами під час війни та кризових обставин. Ці рекомендації було зібрано фахівцями Медичного центру «Сорока». У кризовий час почуття безпорадності та страху, що виникають у дітей при зіткненні з незрозумілою для них загрозою, можуть призвести до розвитку страху, агресивної поведінки, надмірної прихильності до батьків, нічних кошмарів та інших змін у поведінці.

Ви, батьки, є найважливішим джерелом сили, покликаним допомогти вашим дітям упоратися з труднощами, які виникають під час надзвичайних ситуацій та кризових обставин.

Більшість дітей відновлюються після перенесених травмуючих подій без будь-якої професійної допомоги завдяки підтримці своїх близьких. Незважаючи на це, важливо, щоб ви як батьки були уважні до ознак дистресу, який може розвинутися у дітей, і бути поруч зі своєю дитиною, надаючи їй необхідну допомогу та підтримку у цей важкий період часу.

Нижче ми наводимо декілька практичних порад, які допоможуть вам і вашим дітям упоратися з труднощами та стресом, які виникли при надзвичайних ситуаціях чи кризових обставинах:

Ознаки дистресу, які потребують додаткової уваги:

Щодо маленьких дітей, зверніть увагу на їхні ігри, у яких вони розігрують страшні події, і на їх скарги на «погані сни». Така поведінка цілком нормальна після пережитих травмуючих подій і є для дитини способом впоратися з почуттями тривоги. Щодо дітей старшого віку, спостерігайте та звертайте увагу на їх незвичайну поведінку, таку як порушення режиму харчування і сну та/або раптові спалахи гніву.

Якщо вам здається, що ви чи ваші діти в біді і потребуєте допомоги чи підтримки, звертайтеся за швидкою емоційною допомогою до наших фахівців медичного центру «Сорока» за телефоном гарячої лінії: ??????

Стан людини, яка пережила травматичну подію, характеризується наявністю почуття безпорадності та самотності, а також відчуттям, що той, хто сам не переживав подібної ситуації, ніяк не зможе допомогти йому. Людина, яка пережила травматичну подію, зосереджена на своїх страхах, переживаннях, внутрішніх болях та своїх думках, її когнітивна здатність знижується. Більшість з тих, хто пережив травматичні події, спантеличені і не можуть зрозуміти, що відбувається навколо них. Вони плутають час, місце та хронологію подій. У людини виникає відчуття, що в неї немає ні сьогодення, ні майбутнього, вона ніби застрягає в часі, що передує травматичним подіям. У таких ситуаціях людині властиво задаватися питанням, наскільки нормальним є її стан і поведінка, і тому одним з головних кроків для нормалізації сприйняття себе і навколишніх подій – це допомогти такій людині повірити, що її реакція на виникнення кризової обставини є абсолютно нормальною реакцією на «ненормальну» обстановку.

Лікар невідкладної допомоги не надає безпосередньо психологічну допомогу постраждалому, але приймає на себе провідну в кризовій ситуації роль. Втручання медичного персоналу має бути повністю орієнтоване на отриманий сучасний досвід та можливі дії у існуючих реаліях.

Очікувані зміни хоч й невеликі, але при цьому досить важливі:

на початок необхідно подбати про проведення заходів, які підходять під конкретну надзвичайну ситуацію: надати постраждалому питво та їжу, сконцентруватися на розмові з ним, поставити йому низку запитань, зв’язатися з його рідними та близькими, надати допомогу у виконанні найпростіших дій, тощо.

Існує ряд спільних реакцій організму на кризові ситуації та травмуючі події. Серед них:

• Щоб допомогти постраждалому, необхідно почати розмову з ним і обов’язково сказати йому наступні слова: «Я з тобою, ти не один».
• Щоб запобігти емоційному вигоранню, ставте постраждалому запитання, які вимагають обмірковування відповідей. Наприклад: звідки ви прийшли, як прийшли, хто прийшов з вами, тощо.
• Попросіть постраждалого розповісти вам про те, що трапилося з ним від початку до кінця в хронологічній послідовності.
• Надмірне збудження, гіперактивність
• Агресія

Пояснення фізіологічної реакції постраждалого на кризові ситуації:

При зіткненні з небезпекою організм відповідає викидом адреналіну в кров, що дозволяє людині впоратися з загрозою, яка виникла у її житті: боротися або бігти. Найчастіше людина не робить ті чи інші дії, що диктуються їй підвищенням рівня адреналіну в крові, і організм у подібних ситуаціях сам автоматично «звільняється» через крик, ридання, сльози, підвищення потовиділення, тремтіння в тілі, припливи. Більшість людей відчувають, що з ними відбувається щось дивне, незрозуміле чи незвичайне.

Основне завдання асистента лікаря-терапевта в цьому випадку полягає в тому, щоб нормалізувати зміни, які відбуваються в організмі постраждалого, пояснити важливість «заспокоїти» організм і при необхідності надати допомогу із застосуванням методів і технік розслаблення.

Техніки та методи розслаблення: